Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Справа № 901/2832/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач), Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь (далі - відділення АМК),

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.01.2014

зі справи № 901/2832/13

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Керч Автономної Республіки Крим, та

фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Керч Автономної Республіки Крим

до відділення АМК

про визнання недійсними пунктів рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ФОП ОСОБА_3 - не з'яв.,

ФОП ОСОБА_2- ОСОБА_4,

відділення АМК - Харченко С.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 звернулися до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом (з урахуванням його уточнення) про визнання недійсними пунктів 1-3 рішення адміністративної колегії відділення АМК від 27.06.2013 № 41/07-13/43 у справі № 20/07-26/27 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі - рішення № 41/07-13/43), тобто про визнання даного рішення недійсним у цілому.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2013 (суддя Колосова Г.Г) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 (колегія суддів у складі: суддя Видашенко Т.С. - головуючий, судді Голик В.С., Черткова І.В.): рішення місцевого господарського суду у справі скасовано; прийнято нове рішення про задоволення позову.

Відділення АМК у касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та положень Законів України "Про захист економічної конкуренції" та "Про Антимонопольний комітет України".

ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 надіслали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять залишити касаційну скаргу без задоволення з наведених у даних відзивах мотивів.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників ФОП ОСОБА_2 та відділення АМК, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Згідно з дослідженим господарськими судами рішенням № 41/07-13/43:

- дії ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 під час участі у проведених комітетом з конкурсних торгів Комунальної установи з централізованого бухгалтерського обліку № 1 Управління освіти Керченської міської ради у листопаді 2012 року-січні 2013 року відкритих торгах із закупівлі молока рідкого та вершків визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (пункт 1 рішення № 41/07-13/43);

- за це порушення на ФОП ОСОБА_2 накладено штраф у сумі 34 000 грн., а на ФОП ОСОБА_3 - 22 000 грн. (пункти 2, 3 рішення № 41/07-13/43);

- рішення № 41/07-13/43 мотивовано тим, що встановлені характер та однаковість стилістичних, орфографічних та синтаксичних помилок у оформленні ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 документів конкурсних пропозицій (у тому числі документів, проекти яких надсилалися замовником) з урахуванням додаткових доказів, які стосуються синхронної поведінки названих суб'єктів господарювання, свідчать про те, що вони обмінювалися інформацією під час підготовки конкурсних пропозицій, тобто діяли з порушенням необхідних для проведення торгів умов змагальності, які, зокрема, забезпечуються таємністю інформації конкурсних пропозицій.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення (частина друга статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

У розумінні пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, дослідивши зміст рішення № 41/07-13/43, встановив, що допущені ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 помилки в документах конкурсних пропозицій разом з іншими наведеними в рішенні № 41/07-13/43 доказами не доводять синхронність дій цих осіб, обмін інформацією між ними під час участі в торгах та відповідно наявність узгодженої поведінки, яка є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують, оскільки зі змісту оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду випливає, що відділенням АМК як відповідачем у даній справі не виконано визначеного частиною другою статті 43 та статтями 32 і 33 ГПК України процесуального обов'язку щодо доведення тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень щодо позовних вимог. Невиконання даного обов'язку не може бути компенсоване в суді касаційної інстанції, який згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Отже, доводи скаржника, пов'язані з оцінкою доказів, які вже були предметом дослідження попередніх судових інстанцій, та з правильністю встановлення ними фактичних обставин справи, не можуть бути підставою для задоволення касаційної скарги.

З огляду на викладене підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 зі справи № 901/2832/13 залишити без змін, а касаційну скаргу територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов